Ariba та майбутнє управління ланцюгами постачання (очима дітей)

Що ж таке SAP Ariba, яке майбутнє нам потрібно і що нас очікує. 

Старі способи управління постачанням стають неефективними в нових умовах. В них не вистачає прозорості та швидкості. Традиційні методи зазвичай засновуються на телефонних дзвінках, електронній пошті та паперових документах. Через це в ланцюгу постачання з’являються, так звані, “сліпі зони”.

Багато інформації, такої як дані надходження, рахунки, документи транспортування зберігаються у різних людей і це ускладнює процес роботи, а також забирає можливість побачити картину повністю. Що до відстеження, складність, а інколи не можливість, відстежити замовлення, призводить до затримок та дублювання роботи. 

Також дуже складно аналізувати роботу та постачання. Контроль витрат стає майже неможливим, бо треба власноруч збирати та обробляти велику кількість даних з багатьох, різних, джерел. 

Відправка запитів на комерційну пропозицію та збір відповідей постачальників теж займають багато часу, а в світі, де ринкові умови змінюються з дуже великою швидкістю, такі затримки є критичними.

Проблеми з масштабуванням. Компанії, які швидко зростають, не можуть забезпечити ефективне виконання і керування даними та процесами закупівель. 

Через традиційні процеси відділ закупівель, фінансів, логістики та юридичний відділ працюють незалежно один від одного і це створює неефективність та конфлікти.

Цифрова трансформація вимагає пришвидшення процесів, їх адаптування та прозорості.

SAP Ariba – це інструмент для масштабуванням бізнесу. Хмарна платформа, яка допомагає оптимізувати такі процеси: закупівлі та спілкування з постачальниками.  Платформа створює цифровий простір, щоб компанії могли просто та звучно взаємодіяти.

Примітка Alloy: Компанія SAP на поточний час змінила назву Ariba Network на  SAP Business Network. 

Ключові модулі: 

• Sourcing (пошук постачальників) – допомагає скоротити витрати за допомогою пошуку правильних постачальників.
• Contract Management (управління контрактами) – автоматизує роботу з контрактами.
• Procurement (автоматизація закупівель) – автоматизує процес закупівель.
• Supplier Management (управління постачальниками) – допомагає оцінити надійність постачальника та працювати з даними.
• Spend Analysis (аналіз витрат) – дає можливість аналізувати ланцюги постачання і фінанси. 
• Supply Chain Collaboration (співпраця з постачальниками) – допомагає аналізувати та покращити управління ланцюгів постачання.

Компанії які користуються Ariba – стають лідерами, які здатні швидко реагувати на запити і легко слідкувати за своїми процесами. Компанії які обирають та інвестують в SAP Ariba, отримують конкурентоспроможність та можливість успішно адаптуватись до сучасного світу закупівель. Їх логістичні мережі здатні швидко відновлювати потік товарів і послуг після збоїв (наприклад, закриття кордонів, банкрутство постачальника, блокування портів, тощо).

Трохи з історії SAP Ariba 

Історія компанії Ariba почалась у 1996 році. Компанія була створена навколо ідеї використання Інтернету, для сприяння і вдосконалення процесів закупівлі. Ariba – це назва неологізм, який був обраний компанією у якості назви, бо його було легко вимовляти та писати. Хоча початковою назвою компанії була назва – Procuresoft.

Ariba стала публічною компанією у 1999 році і була однією з перших компаній, які займаються бізнесом в бізнесі  і яка вийшла на біржу. Компанія непогано розвивалась, пережила крах доткомів і 22 травня 2012 року була придбана компанією SAP за 4,4 мільярда доларів.

Станом на червень 2022 року SAP Ariba вказує, що вона підтримує понад 5,3 мільйона компаній (покупці та постачальники) на платформі «SAP B2B Network» і щорічно на платформі здійснюється транзакції на 3,75 трильйона доларів.

Майбутнє SAP Ariba 

Компанія SAP продовжує розвивати та удосконалювати продукт Ariba. На поточний час з’явилося багато нового, як наприклад використання ШІ, машинне навчання, технології блокчейн та інше. 

ШІ допомагає оптимізувати процеси, такі як: аналіз та вибір ланцюга постачання, прогнозування цін та оптимізацію процесів. ШІ допомагає компаніям вибрати постачальників. Завдяки ШІ ми отримуємо проактивне управління ризиками та оптимізоване ціноутворення, що базується на прогнозах попиту. 

Технологія блокчейну покращує процеси постачання та відстеження товарів, в також допомагає слідкувати за транзакціями. Моніторинг умов транспортування та швидке реагування на відгуки. Блокчейн гарантує непохитну довіру до даних про походження товарів і дає змогу автоматично розраховуватися за виконаними контрактами.

SAP Ariba – це дуже важлива і ефективна платформа, яка управляє багатьма ланцюгами. Вона визначає майбутнє і в наш час, коли традиційні методи стають неефективними, SAP Ariba дає зрозумілий та зручний фундамент для компаній. Завдяки модулями які всі присутні на платформі, з’являється прозорість та автоматизація процесів закупівлі на кожному етапі.

Казка на ніч від Alloy: Про ланцюги постачання

Було це давно. Один дуже великий машинобудівний завод впроваджував систему SAP. Даші тоді ще навіть у довгострокових проєктах не було, а SAP уже був — і проєкт був. Я тоді займався, як то кажуть, визначенням майданчиків для зберігання запасів. І от в одному з цехів заводу помітив я величезну купу ящиків, які займали добрячий шмат площі. Цех, щоправда, зовсім не тягнув на «майданчик для зберігання».
На моє запитання — «А це що, піраміда Хеопса?» — мені розповіли сумну, але повчальну історію.

Завод, ясна річ, машинобудівний. А головне в ньому — конвеєр. Бо якщо конвеєр стоїть — то все, кінець, гіпс знімають.
І от якось у п’ятницю зранку до головного конструктора прибігає ходок із криками:
— Шеф, усе пропало! Конвеєр зупиняють — закінчились дзеркала заднього виду!

Ну як «закінчились» — не зовсім. Але до понеділка точно станемо. Може, не з ранку, але до вечора — гарантовано.
Головний питає:
— І що робимо?

А йти до головного з проблемою без рішення — то, як відомо, дурна справа. Тож рішення вже було: «У нас є дзеркала від іншої моделі. Так, вони не підходять один в один, але якщо там щось відрізати, а тут трохи додати — стане. Не як рідне, але ми ж не “Мерседеси” збираємо!»
(Хоча про «Мерседеси» теж є історія, але то вже інше.)

Головний махнув рукою:
— Добре, працюйте.

Ну, ті й пішли працювати. Почали ще в п’ятницю, продовжили у вихідні, отримали премії за «порятунок конвеєра» та ударну працю. І от у понеділок зранку — відрізали, прикрутили, підготували десять тисяч дзеркал заднього виду. Усі щасливі, усі герої.

Але в обід з’ясувалося, що з митниці вже вийшов вагон із десятьма тисячами справжніх дзеркал заднього виду.
Тож усі ті героїчні зусилля — нікому не потрібні. Хоча, може, не зовсім «дарма»: можу плутати в цифрах, але пам’ятаю, що те дзеркало, яке «обробляли», коштувало 237 гривень, а те, замість якого його ставили, — 147. Різниця — 90 гривень. Помножить на десять тисяч — маємо 900 000 гривень. За тодішнім курсом 5 гривень за долар — сума вже така, що дуже нагадує масові звільнення та розстріли. Бо ті порізані дзеркала назад не приклеїш, а потрібні вже на складі.

От і не знайшлося бажаючих взяти на себе відповідальність. Тож тихенько склали ті ящики з «героїчними дзеркалами» у цеху (ну не на склад же їх повертати!) — і лежать вони там, кажуть, досі.
Минуло вже років двадцять, а я не здивуюсь, якщо ті ящики й досі спочивають десь у темному кутку.

Бо системи тоді не було. За все відповідало з десяток відділів, а хто знав, що вагон із дзеркалами прийде в понеділок?..