телефонуйте

38(050) 966-66-66

Пишіть нам

[email protected]

Коло у 50 років, або трохи про версії системи SAP

25.10.2022

SAP ERP

190

У цьому році продукту компанії SAP виповнилось 50 років. Небагато систем можуть похвалитися таким довголіттям. Так, поточна система це не те що вийшло у 1972 році, але пряма послідовність версій є розвитком тієї найпершої системи. Отже, в 1972 році виходить перша версія системи R/1. Вона працює на великих комп’ютерах, які займають спеціальні приміщення. Система побудована з урахуванням того, що купити свій власний сервер не можливо, тому з перших версій системи введено таке поняття як – мандант. Фактично мандант – це компанія, яка працює з системою і користувач, коли входить у систему, то повинен ввести не тільки ім’я та свій пароль, але і вказати мандант. Таке рішення доволі прогресивне, як на мене, та дозволяє у одній системі вести облік різних компаній незалежно одна від одної. За замовчуванням усі запити до бази даних будуються таким чином, що мандант автоматично прописується у запит і тому дані різних компаній розділені у межах однієї системи/комп’ютера.

Через 7 років у 1979 році виходить версія системи R/2. Це все ще система, яка працює на великих комп’ютерах, але вже з’являються компанії, які можуть дозволити собі мати свій великий комп’ютер. Проте все ще багато компаній орендують машинний час та працюють на одному великому комп’ютері, де кожна компанія має свій мандант входу. До речі, у цей час літера R у імені системи асоціюється с першою літерою слова Real, тобто система реального часу, а от цифра 2, як кажуть, говорить, що це система дворівневої архітектури – де є великий комп’ютер та термінал вводу інформації, за яким працює користувач. До речі версія системи R/2, працює та використовується деякими компаніями і в наш час, бо говорять, що SAP пообіцяв що буде підтримувати версію R/2 доки на ній буде працювати хоч один клієнт. От і підтримують, але думаю що не дуже раді, що колись таке пообіцяли, тому в нових версіях є обмеження по терміну підтримки.

Проходить більше 10 років та у 1992 році компанія випускає нову версію системи з іменем R/3. Це система трирівневої архітектури. Комп’ютери ще коштують дорого, але це все зовсім інші кошти і у сфері інформатизації впевнено займає своє місце персональний комп’ютер. А щодо архітектури, то тут система стає доволі революційною: перший рівень – це сервер бази даних, який зберігає всю інформацію та відповідає за її видачу, створення нових записів та оновлення існуючих. Другий рівень – це сервер прикладних програм системи (application server). Ці програми працюють у прямому контакті з сервером бази даних та вони забезпечують всю бізнес логіку системи. І, на кінець, третій рівень –  це персональний комп’ютер, який відображає інформацію бізнес програм користувачу. Таке розділення дозволяє підвищувати потужність системи загалом, збільшуючи кількість серверів другого рівня, до яких вже підключені користувачі. А так як розрахунки бізнес логіки займають зазвичай більше часу, чим оновлення та зчитування інформації з бази даних, то з системою можуть працювати тисячі користувачів, які підключені до різних прикладних серверів, які, у свою чергу, працюють з однією загальною базою даних. Наприклад, користувач вносить документ надходження матеріалів. Ця інформація передається на сервер прикладних програм, які розраховують нові залишки матеріалу, формують та оновлюють журнал документів та все це передають на сервер бази даних, щоб система це все запам’ятала.  А що ж з мандантами? Так, кожна компанія має свій сервер та свою систему, але манданти нікуди не ділись. Так, в версії R/3 в них майже не залишилось сенсу і при впровадженні системи це іноді буває важко пояснити, навіщо потрібен цей мандант, якщо сервер один та компанія, яка його використовує теж одна. Та компанія SAP все ж не викидає цей атавізм системи, хоча сенсу на поточному етапі у цій сутності немає. Так, є деякі варіанти використання мандантів  всередині компанії, але, загалом, все це без проблем вирішується і без використання манданту.

У рамках загальних версій системи, також були під-версії, які загалом показували розвиток системи. Ці під-версії позначаються цифрами та буквою, наприклад, версія системи називалась як SAP R/3 версія 4.0B, або SAP R/3 версія 4.5A. Але згодом інтернет захопив все що є навколо інформаційних технологій і компанія теж вирішила не відставати, створила сайт mySap.com та змінила найменування версій. У 2004 році вийшла версія MySAP ERP 2004, а згодом MySAP ERP 2005. Фактично, якщо на вигляд версію SAP R/2 можна було доволі легко відрізнити від SAP R/3, то з версіями MySAP ERP 2004 або 2005 це вже не так легко. Зовнішність фактично залишалась на вигляд такою ж як у SAP R/3, але під капотом цих систем були виконані доволі великі зміни. Ні, дизайнери системи працювали над змінами вигляду інтерфейсу та створювали теми представлення, але, наприклад, клієнт, який буз з версією MySAP ERP 2004, без проблем працював з системою SAP R/3 версія 4.6С, а система виглядала як MySAP ERP 2004. Це, як мені здається, турбувало іноді не тільки клієнтів, а і саму компанію SAP, тому що новій двигун під капотом не так видно та відчутно, все ж таки це не машина і звуків при роботі система не видає, а тому необхідно якось пояснити обов’язкову зміну та перехід на нові версії. До того ж згодом з’ясувалось, що  найменування року в імені системи проблематичне, тому що випускати нову систему кожен рік може і можливо, а от так зробити, щоб клієнти її оновлювали, це вже складно. І якось у 2007 році сказати, що у клієнта стоїть система MySAP ERP 2004, не дуже гарно. Тому у 2006 році провернулись до цифрової нумерації і система 2006 року стала SAP ECC 6.0. Чому не R/3? На той час, крім самої ERP системи, у портфелі компанії SAP, вже було багато систем, які могли працювати окремо від SAP R/3, наприклад, система SAP CRM. Тому те, що було SAP R/3 назвали SAP ECC (Erp Central Component), а версію залишили на довгі роки 6.0. Але з’явилась нова система оновлення, яку назвали EHP (Enhanced Pack) версія 1, 2, 3 і так далі і до 2015 року система стала найменуватись щось на кшталт SAP ECC 6.0 Ehp5. А що ж наші манданти? Так, вони знову ж таки нікуди не поділись. Користувачам казали, що це не треба розуміти, це просто потрібно запам’ятати, що ви вказуєте не тільки логін та пароль, а і обов’язково номер манданту (мандант у 99.9 відсотках був проставлений автоматично, та практично ніколи не змінювався користувачем). Деякі компанії знайшли застосування мандантам, наприклад, філії компаній у різних країнах реєструвались у різних мандантах однієї системи, тому що можливо було налаштувати деякі особливості обліку різних країн, без огляду на взаємні виключення та конфлікти такого обліку. Все ж манданти доволі незалежні сутності у системі. Але у таких рішень був один суттєвий недолік: кожен мандант мав достатньо велику кількість технічних даних, які фактично дублювались у кожному сотворенному манданті і це приводило до нераціонального використання дискового простору. Тому концепція розподілу по мандантам не мала великого простору для використання та виглядала як атавізм, який компанія SAP чомусь тягнула з однієї версії у іншу.

Наразі, у ті часи система могла працювати використовуючи різні системи баз даних. Але безумовним фаворитом була система управління базами даних від компанії Oracle. Цей  союз мав доволі міцні зв’язки, поки Петро Ораклович не вирішив: “А чим я гірший? Якщо я такий молодець та роблю таку потужну систему управління базами даних, то що я не зможу зробити бізнес систему?” І так Петро Оракловіч вирішив робити свою бізнес систему. А що робити Петру Саповичу, мовчки спостерігати за появою конкурента? Отже, довелось включитись у цю гру та почати розробляти свою систему управління базами даних. Останній раз я чув, що десь той Oracle Fusion Applications вже знаходиться на стадії “ось, ось” і SAP ERP буде кінець, але то було у 2012 році і щось нічого кардинально не змінилось з того часу. А от Петро Сапович таки молодець, і зробив свою систему управління базами даних та випустив у 2015 році першу версію нової системи SAP S/4 версії 1507, яка базувалась на новітній системі управління базами даних компанії SAP – HANA DB (High-Performance ANalytic Appliance DataBase). Чим ця реляційна база доволі цікава хай буде темою іншої статті, але тоді, коли з’явилась ця система, я не зразу зрозумів, що вона вдихнула нове життя у концепцію мандантів. Коли я використав на одному з проектів концепцію багатомандатної системи, я теж не зрозумів до чого це веде, але тоді я зрозумів, що в  відмінності від попередніх баз даних типу Oracle, використання мандантів у цій системі управління базами даних, не призводить до нераціонального використання дискового простору. Коли у системі відкривається новий мандант, дисковий простір який потрібно резервувати на технічні дані,. доволі невеликий, на відмінність від інших систем управління базами даних. Але і тоді я не зрозумів, що це є революційною концепцією компанії SAP.

Отже, що ж є революційним при переході на нову версію системи та нову базу даних? По-перше, нова версія SAP ERP (SAP ECC), більше не може працювати на інших системах баз даних. Так, наприклад, Oracle або MS SQL Server більше не доступні для використання. Чи є це мінусом і що ж тут революційного? Обмеження у використанні баз даних інших виробників така собі революційність, на перший погляд. У деяких випадках це, можливо, великий мінус для клієнтів компанії. Наприклад, колись був проект у компанії, де корпоративна політика була такою, що у компанії використовувались тільки продукти управління базами даних компанії Microsoft, інші бази даних були, скажімо, «не на часі». По-друге, при переході до нової версії системи вам практично у 99.9% буде потрібно виконати зміну сервера, система тепер доволі вибаглива у виборі заліза на якому вона буде працювати. По-третє, у чому сенс самої нової системи та нової системи управління базами даних, та нарешті причому тут манданти, я зрозумів тільки у 2021 році і те, що я зрозумів, можна описати так.

У 2015 році система стала виходити у двох варіантах, версія, скажімо так, для особистого використання, її назвали SAP S/4HANA On-Premise, та версія для хмарного використання SAP S/4 HANA Cloud. При цьому, версія для особистого використання оновлювалась раз на рік, а версія хмарного використання оновлювалась кожен квартал та мала в номері версії щось на кшталт SAP S/4 Cloud 1709 Q1 (тобто версія 2017 року, перший квартал). Версії хмарного використання були розділені на дві гілки. Одна була SAP S/4 Cloud Private, а друга SAP S/4 Cloud Public. У чому різниця? Версія Private фактично була вашою SAP S/4HANA On-Premise, але розміщеною у хмарі SAP або хмарного партнера SAP. Наприклад, це могла бути хмара від компанії Amazon або Google, або Microsoft Azure. Ви могли робити з системою що завгодно, крім перенесення її на свій власний сервер. Версія Cloud Public є значно дешевшою, вона також розміщується на хмарних серверах компанії SAP або її партнерів, але тут ви могли лише використовувати стандартні налаштування системи і у вас був закритий доступ до використання розширень системи на мові програмування ABAP, навіть якщо це будуть стандартні розширення системи. Якщо вам необхідно щось модифікувати, ви повинні будете звернутися до компанії SAP або партнера, що утримує хмару у якій ви працюєте. А де тут манданти? Так ось, SAP S/4 Cloud Public це фактично розділення клієнтів у одній базі даних, однієї системи, по мандантах. І, до речі, з виходом системи SAP S/4, компанія відмовилась від використання терміну мандант (mandant) та перейшла на використання терміну клієнт (client). У нових таблицях навіть перше ключове поле змінило назву з MANDT на  CLIENT, але то не суттєво.

Зараз 2022 рік і ви практично не можете придбати систему версії SAP S/4HANA On-Premise, вам відмовляють у такій конфігурації і все що залишається, це придбати SAP S/4 Cloud Private або SAP S/4 Cloud Public. Добре це чи погано, тема окремої статті.

Так 50-ти річне коло замкнулось і, фактично, ви повернулись на рівень отих великих комп’ютерів та далеких дата-центрів, де ви працюєте з віртуальними комп’ютерами та ресурсами якихось серверів. Ви знову платите за час та об’єми вашої бази даних, ви реєструєтесь у системі, вказуючи мандант (ой, ні, тепер це ви вказуєте клієнта) та свій логін з паролем. Так коло завершилось і ми всі знову на тому ж місці, але тільки на більш вищому поверсі. Так все розвивається по спіралі, ми проходимо ті ж самі етапи, але на інших рівнях. Ми ростемо, ми змінюємося, як змінюється і компанія SAP.

Олег Точенюк

Тетяна Шевченко

Коментарі (0)
Додати коментар