Цифрономіка. Цифровізація неминуча!

Діджиталізація процесів, цифрова трансформація, діджитал-маркетинг – слово “діджитал” вже достатньо давно у всіх на вустах. Останні кризові роки наочно показали наскільки діджиталізація життєво необхідна, вона є майбутнім бізнесу. Віддалена робота, необхідність скорочення зайвих, неопераційних витрат, вимоги до мобільності бізнесу та високої швидкості реакції, гнучкість при прийнятті рішень про нові продукти, сервіси, ринки збуту, пошук інших ринків збуту у зв’язку з припиненням торгівлі з країною агресором – це все виклики сьогоднішнього часу, і їх вирішення залежить тільки від переходу на цифрові технології. Треба обов’язково діяти швидко. Але що таке ця діджиталізація – цифровізація?

Діджиталізація – загальний термін для позначення цифрової трансформації діяльності компанії, який описує перехід до роботи у цифровому просторі всіх співробітників компанії.

Але комп’ютерне та програмне забезпечення використовується у бізнесі вже значний час?! Ну, як мінімум, якщо не перші, то другі комп’ютери вже мали бізнес орієнтоване програмне забезпечення. Наприкінці 80-х та усі 90-ті роки це програмне забезпечення вже ставало достатньо складним та вирішувало практично весь об’єм задач, який був поставлений на той час. Це не була діджиталізація чи була? Може тоді просто ніхто не використовував такий термін, а зараз це просто модне поняття, яке всі використовують?!

Зараз практично немає ні одної, навіть невеликої, компанії, яка б не мала (не використовувала) програмне забезпечення для своєї діяльності. Чи значить це, що компанія, скажімо так, є цифровою? Нажаль, в більшості випадків це не так тому, що використання програмного забезпечення (ПЗ) та комп’ютерної техніки не дорівнює та не є синонімом цифровізації діяльності компанії, це скоріше процес автоматизації діяльності компанії за допомогою програмного забезпечення. Так, відбувається підміна понять, наприклад:

ПЗ для бухобліку – бухоблік це найперше, що почали програмувати, створювати спеціалізоване програмне забезпечення. Але просто використання бухгалтерського ПЗ не є синонімом цифровізації. Це лише ведення бухгалтерії за допомогою комп’ютера. По суті, робота та функція бухгалтера не змінилась ніяк – як був операціоністом, так і залишився, з тією лише різницею, що раніше бухгалтер заповнював паперовий журнал-ордер, а зараз вносить цю ж інформацію в електронний аналог журнал-ордеру. А автоматизація заключається у тому, що пошук та створення звітів на основі введеної інформації виконується значно скоріше.

Електронний документообіг – це другий прорив в програмному забезпеченні, який став можливий з появою локальних комп’ютерних мереж і який отримав друге дихання з появою інтернету, а, точніше, електронної пошти для обміну електронними документами. Але наявність електронного документообігу само по собі не є ознакою цифрової компанії, хоча ведення документів у електронному вигляді та ще й з електронним підписом, це вже значний крок у сторону цифрово-технологічної компанії. Але сам по собі такий облік документів є лише елементом прискорення обміну документами, їх пошуку та впорядкування при збереженні. 

Цифрові сканкопії документів – наявність такої практики фактично лише доповнення до процесу електронного документообігу.

Прикладні програми по автоматизації окремих процесів – далі розробники програмного забезпечення масово зосередились на створенні окремих прикладних програм. Створені прекрасні системи CRM (для роботи з клієнтами), WMS (для автоматизації управління складськими комплексами), HCM (для для ефективної роботи з персоналом) і так далі і так далі. На будь який смак та гаманець існують окремі програми, кожна з яких зручна, зрозуміла та прекрасно виконує свою функцію. Стала дуже поширеною практика різними департаментами обирати та купувати або створювати під себе специфічне ПЗ. І в компаніях утворився так званий “зоопарк” зручних програм. Але за цим прийшов головний біль – в якій системі правда? Як їх між собою пов’язати? Як забезпечити прозорий та надійний обмін даними між ними? Де набрати вузьких спеціалістів по підтримці та обслуговуванню спеціалізованих ПЗ? І врешті решт, якщо все так красиво і всі ці програми зручні і гарно працюють, чому для того щоб отримати комплексну інформацію для керівників та власників бізнесу витрачається стільки ресурсу – грошей, часу, праці? Якщо інформація потребує великого людського ресурсу (і разом з цим не дуже захищена від людського фактору помилок), то не можна і такий підхід з “зоопарком” вважати цифровізацією бізнесу.

Архітектура мікросервісів – новий модний підхід: створити маленькі програми, які вирішують конкретні питання, автоматизують окремі операції. Що таке мікросервіс – це проста програма, яка приймає вхідний запит для здійснення однієї дії або роботи з одним типом документу (наприклад, заява на відпустку або заява на бронювання переговорної кімнати). Простими словами, це функція або набір функцій, доступних через мережу. У якомусь сенсі мікросервіс – це монолітний прикладний додаток, який не несе в собі всю функціональність бізнес процесу, він лише автоматизує конкретну операцію або крок. Наприклад, чому сервіс запиту на відпустку не є повним бізнес-процесом? Тому що, як мінімум, є інший мікросервіс, який відповідає за ведення штатного розкладу та веде перелік табельних номерів персоналу. Таким чином, заявка на відпустку визначає наявність та коректність табельного номеру через виклик іншого сервісу. Таких мікросервісів може бути дуже велика кількість. Якщо створити мікросервіси для всіх кроків і операцій бізнесу, то може виявитись що їх буде сотні, а може навіть тисячі, які між собою мають бути пов’язані. Підтримка такої архітектури дуже складна річ, і скоріше за все, вона буде громіздкою і точно не мобільною. Також дуже негативно впливає на таку архітектуру факт розробки сервісів різними розробниками – це знову ж таки потребує додаткового ресурсу по контролю, узгодженості, підтримці та масштабування програмного забезпечення, не кажучи про ризик потрапити в залежність від розробників. А якщо хоч якісь операції не покриті мікросервісом і залишаються в ручному веденні, то це вже не можна назвати цифровою платформою бізнесу. 

І так, що ж таке цифрова трансформація або діджиталізація компаній? За нашої точки зору, це використання програмного забезпечення, яке:

• використовується на всіх етапах роботи компанії
• дає економію часу
• підвищує продуктивність всіх зовнішніх та внутрішніх процесів компанії
• оптимізує та покращує комунікації – як внутрішні, так і зовнішні
• надає поліпшений, сучасний аналіз з використанням всіх трендових інструментів – біг дата, штучний інтелект, прогнозна аналітика і т.д.
• забезпечує загальну оптимізацію діяльності
• є захищеним та має високий рівень довіри
• всі учасники бізнес процесів мають доступ до цього ПЗ та виконують необхідні операції у системі самі.

Це означає використання цифрових технологій і впровадження цифрової інфраструктури загально по компанії, поєднання їх з процесами та досвідом компанії для забезпечення конкурентоспроможності бізнесу. Всі процеси бізнесу повинні відображатись за допомогою комп’ютерів та відповідного програмного забезпечення, щоб мати цифровий слід і, як наслідок, наповнювати базу даних для подальшої аналітики.

А якщо простою мовою, то це означає, що всі процеси компанії повинні мати своє відображення у інформаційній системі, не може бути процесу який проходить повз вашу інформаційну платформу. Вся первинна інформація повинна вноситись в одній точці, там, де вона виникає і тими, хто є власниками процесу, а на всіх наступних кроках не повинно бути дублювання внесення даних, максимум доповнення та розширення інформації. Також, це означає, що все що можна автоматизувати, треба віддати комп’ютеру та програмі, все що один раз внесено в систему та в документи, при необхідності, має переходити до наступних документів, а людський фактор та ризик ручних помилок має бути зведений до мінімуму.

Точенюк Олег

Шевчченко Тетяна